З історії застосування
Використання поліферментних препаратів для лікування дегенеративних захворювань хребта розпочато в 70-х роках 20-го століття. Були досліджені і застосовані різні методики введення Папаїну в ділянку ушкодженого диска - голкопункційний, внутрішньодисковий, внутрішньом'язовий, підшкірний з подальшою гальванізацією або обробкою ультразвуком, черезшкірний електрофоретичний.
Результати цих досліджень були розглянуті на симпозіумі: "Застосування Лекозиму в широкій медичній практиці", Москва 1978 р.,- Нодадзе Т.І., Барер Ф.С., "Дія папаїну на міжхребцеві диски в експерименті"; Балаба Т.Я., Казьмін А.І., "Про механізм дії папаїну на сполучну тканину міжхребцевих дисків у хворих на остеохондроз".
Один із способів місцевого введення папаїну - метод хемонуклеолізису - розщеплення або деградація пульпозного ядра в результаті хімічної реакції після черезшкірного введення безпосередньо в тканини диска речовини для нуклеолізу дегенерованого диска. У більшості випадків із цією метою використовують папаїн та хімопапапаїн. Переваги методу - низька травматичність і збереження регенераційного потенціалу пульпозного ядра. Але за такого методу лікування часто виникають пірогенні та алергічні реакції. Уперше така процедура була проведена в 50-х роках ХХ століття, використовується досі в Америці. Згідно з American Pain Society Clinical Practice Guideline (Рекомендацій Американської асоціації по лікуванню болю) від 2009 року хемонуклеолізис посідає гідне місце в переліку консервативних методів лікування болю в спині (Chou R., Atlas S.J., Rosenquist R.W. Nonsurgical interventional therapies for low back pain: a raview of the evidence for an American Pain Society Clinical Practice Guideline // Spine. - 2009. - 34 (10).Р.1078-93.)
Обмеження в застосуванні методики пов'язане, по-перше, із серйозними ускладненнями процедури, а саме алергічними реакціями аж до анафілактичного шоку, вираженою нейротоксичною дією протеолітичних ферментів у разі потрапляння в субарахноїдальний простір за умови неуважної ін'єкції, по-друге, з необхідністю високої кваліфікації медичного персоналу. Однак, з 1975 року хемонуклеолізис отримали близько 16000 пацієнтів, з них 70-90% з оцінкою добре і відмінно.
Фізіотерапевтичний (електрофорез) варіант введення папаїну має наступні переваги перед ін'єкційним застосуванням аналогічних препаратів, яке набуло поширення в Європейських та Американських клініках: метод високоефективний, не має типових для ін'єкційного методу ускладнень, безболісний, неінвазивний (препарат вводять з позитивного електрода, накладеного на ділянку уражених міжхребцевих дисків (використовують апарат для іонофорезу типу "Потік-1")). Крім того, ця методика не потребує присутності висококваліфікованого персоналу та складного обладнання, а також госпіталізації хворого (основна частина хворих отримує лікування амбулаторно), а відтак - значно доступніша.
Методика введення папаїну за допомогою електрофорезу для лікування спінальних травм, запальних і дегенеративних процесів у хребті та його зв'язковому апараті, а також для лікування патологій, пов'язаних із розвитком рубцево - спайкового процесу в оболонках головного або спинного мозку, периферичних нервах або корінцях, була запатентована проф. Найдіним В. Л., завідувачем відділення реабілітації НДІ Нейрохірургії ім. Будренка, Москва (читать подробнее)
В Україні питаннями використання папаїну для лікування вищевказаних патологій у 80-х рр. ХХ століття займалися в Інституті травматології та ортопедії АМН. Методику лікування викладено в книзі "Консервативне лікування остеохондрозу хребта", В. Я. Фіщенко, Г. Ф. Мартиненко, В. О. Шаргородський, В. О. Швець, /Київ, "Здоров'я", 1989 р. (читать подробнее).
З результатами клінічних досліджень щодо застосування Каріпаіну (основна діюча речовина - Папаїн) останніх років можна ознайомитися в розділі "Клінічні дослідження".