ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ПРО НОВОВВЕДЕННЯ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Пропонується для впровадження в роботу лікувально-профілактичних установ практичної охорони здоров’я (обласних, міських, районних) геронтологічного (геріатричного), терапевтичного, кардіологічного (ревматологічного)  профілю, в практику ортопедів, травматологів, вертебрологів,  неврологів  комплексне лікування вертебрального больового синдрому, обумовленого дегенеративно-дистрофічними змінами міжхребцевих дисків попереково-крижового відділу хребта, шляхом використання комплексного ензимного засобу (сухий бальзам для тіла «Каріпаїн-плюс», виробник ТОВ НПК „АС-КОМ”, Росія), введеного методом електрофорезу.

Серед причин виникнення больового синдрому одну з важливих позицій займає ушкодження міжхребцевих дисків (МХД). Випинання фіброзного кільця може призводити до диск-радикулярного конфлікту з виникненням больового синдрому, рухових, чутливих та рефлекторних порушень. При наявності болю в спині, обумовленого дегенеративно-дистрофічними змінами міжхребцевих дисків при остеохондрозі, традиційно застосовують нестероїдні протизапальні препарати, міорелаксанти, фізіотерапевтичні методи, але всі ці засоби безпосередньо не впливають на причину виникнення болю – пошкоджений міжхребцевий диск. У випадку розвитку рухових розладів, порушення контролю функції тазових органів та швидкому зростанні неврологічного дефіциту, хворі потребують оперативного лікування, але при наявності больового синдрому без рухових порушень хворі віддають перевагу консервативним методам. Одним з альтернативних варіантів є метод хемонуклеолізису, тобто розщеплення або деградації пульпозного ядра на тлі введення безпосередньо в тканини диска речовини для нуклеолізу дегенерованого диска. У більшості випадків з цією метою використовують ін’єкції папаїну та хімопапаїну. Обмеження в застосуванні методики пов’язане, по-перше, з серйозними ускладненнями процедури, а саме - алергічними реакціями аж до анафілактичного шоку, вираженою нейротоксичною дією протеолітичних ферментів при потраплянні в субарахноїдальний простір при неуважній ін’єкції, по-друге, - з необхідністю високої кваліфікації медичного персоналу. Папаїн викликає дегідратацію протеогліканів пульпозного ядра, тим самим знижуючи внутрішньодисковий тиск та механічно зменшуючи випинання елементів диска. Існують також інші шляхи введення папаїну, а саме черезшкірний, методом електрофорезу.

У відділі клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології НАМН України» було обстежено 15 пацієнтів віком від 30 до 65 років (середній вік 47,1±4,2 роки) з остеохондрозом попереково-крижового  відділу хребта, ускладненого протрузіями МХД з вертебральним больовим, корінцевим синдромами, без ознак порушення функції тазових органів чи неухильного прогресування рухових порушень. У всіх хворих до обстеження була проведена магнітно-резонансна томографія (МРТ) поперекового відділу хребта, за допомогою якої було оцінено стан міжхребцевих дисків. У дослідження включали хворих з протрузіями, розміром від 3 до 6 мм, без ознак секвестрації. Всі хворі отримували комплексне лікування остеохондрозу (нестероїдні протизапальні засоби, міорелаксанти, лікувальна фізкультура) та електрофорез з сухим бальзамом для тіла «Каріпаїн-плюс» на поперекову ділянку хребта.

Методика проведення електрофорезу: 1 г сухої речовини розводили в 5-10 мл фізіологічного розчину, додавали 2-3 краплі димексиду й наносили на тканинну прокладку, розміром 10 см2. Розчин вводили з аноду. Електрофорез виконували двоканальним апаратом для електролікування в імпульсному режимі (МИТ ЭФ 2). Електроди розміщували паравертебрально за поперечною методикою на відстані не менше 10 см один від одного. 

Тривалість першої процедури 10 хвилин, з подальшим збільшенням на 2 хвилини кожної наступної процедури до 20 хвилин. На курс виконувалось 20 процедур щоденно, з можливою перервою 1-2 дні.

Комплексне лікування хворих з остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта з протрузіями міжхребцевих дисків із застосуванням електрофорезу з каріпаїном сприяло зменшенню інтенсивності вертебрального больового синдрому на 34,6±8,9 % за даними Мак-Гилівського опитувальника й на 56,6±7,4% за результатами візуально-аналогової шкали болю.

Зменшення інтенсивності больового синдрому призвело до вірогідного покращання якості життя пацієнтів після повного курсу лікування та підвищило повсякденну активність й рівень життєдіяльності пацієнтів від 33,4±5,1% до 57,8±10,0% за даними опитувальників Цунга, Роланда-Морриса, Оствестрі та EvroQol-5D. За період лікування не було зафіксовано жодного побічного ефекту. Рекомендована нами схема застосування електрофорезу каріпаїну в комплексному лікуванні вертебрального больового синдрому, обумовленого дегенеративно-дистрофічними змінами міжхребцевих дисків попереково-крижового відділу хребта, є ефективною та безпечною.

Отримані результати дозволяють рекомендувати запропонований спосіб як доповнення до комплексного лікування пацієнтів з вертебральним больовим синдромом на тлі остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, ускладненого протрузіями міжхребцевих дисків. Зазначене лікування є ефективним та безпечним для застосування як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.

За додатковою інформацією з проблеми  звертатися до авторів листа: ДУ «Інститут геронтології НАМН України», відділ клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату, вул. Вишгородська 67, Київ, 04114, Україна, т. (044) 431-05-50, e-mail: okfpoda@ukr.net